Бахрім-паша як виявилося підставний козачок. Балібей та Ібрагім проводять розслідування і вони не виключають те, що це його хтось на це підштовхнув.
Махідевран жаліється Сулейману на те що він не хоче її запрошувати до себе останнім часом. Вона просить надати їй свободу інакше вона просто покине цей палац. Султан розлючений та проганяє її. Ібрагім благе Султана щоб він не розлучав сина зі своєю матір’ю. Султан все таки дарує їй прощення. Мустафа бачить що його мама плаче. Він іде до батька та має з ним серйозну розмову. Сулейман розуміє що син його вже дорослий. Мустафа разом з Махідевран покидаються палац та їдуть до Едірне.
Айбіге та Балібей гуляють разом. Між ними щось є.
Приходить лист від шейха з Алжиру. Бехрам паша розважається з повією в ліжку. Він їй ненароком розповідає що жалкує про те, що стрілець не попав в Ібрагіма пашу. Він шантажує Ібрагіма тим, що розповість про нього та Нігяр. Ібрагім злий на нього і влаштовує спробу отруїти його за допомогою повії.
Валіде вечеряє з Хюррем. Хюррем питає її що вона хоче, не може ж вона просто так запросити її на вечерю. Валіде платить більше грошей тим, хто не служить для Хюррем. Служниці Хюррем розповідають їй про це.
Бехрам паша іде до Султана, Ібрагім паша також з ними. Та Бехрам мовчить, Ібрагім зробив те що попросив Бехрам і тепер він управитель Анатолії. Ібрагім «вішає султану лапшу на вуха».
